Папоротеподібні_6 клас

Відділ Папоротеподібні (Polypodiophyta).

Відділ, який об'єднує близько 12 тис. сучасних видів. Папоротеподібні широко поширені в найрізноманітніших кліматичних зонах, найбільше число видів характерно для тропіків, життєві форми різноманітні - багаторічні трав'янисті, деревоподібні рослини, ліани, епіфіти.

Корінь завжди додатковий, стебла добре розвинені у деревовидних форм; у трав'янистих папоротей пагони найчастіше представлені кореневищами, часто покриті різними волосками і лусочками, в корі стебла є механічна тканина, в центрі - кілька концентричних провідних пучків; ксилема, утворена трахеїдами, оточена флоемою з ситовидних клітин без клітин-супутниць.

Листя (вайї) тривалий час, як і пагони, зберігають здатність до верхівкового росту; можуть бути як цільними, так і пір'ястими; типовий цілісний листок, диференційований на черешок і листову пластинку, у переважної більшості папоротей листя перисте.

Часто листя поєднують функцію фотосинтезу і спороутворення, саме на них утворюються спорангії. Спорангії розташовуються на нижній поверхні листя і найчастіше зібрані в соруси, кожен сорус покритий покривальцем - індузієм.

Спори у наземних папоротей морфологічно однакові (рівноспорові), серед водних папоротей є різноспорові рослини.

Зі спор у переважної більшості рівноспорових папоротей розвивається гаметофит (званий також заростком), що має вигляд невеликої (близько 1 см) зеленої пластинки, що прикріпляється до субстрату ризоїдами, на нижній поверхні заростка розвиваються архегонії і антеридії. Для запліднення необхідна вода і з зиготи спочатку розвивається зародок, а потім дорослий спорофіт, лістостеблова рослина, домінуючий в життєвому циклі.