1. Ідея новели– утвердження моральної справедливісті.
2. Філософський зміст– питання добра й зла, життя й смерті, удосконалення людського «я». Людина завжди має пам’ятати, що за будь-яких обставин вона несе відповідальність за все добро і зло, здійснене нею протягом життя. Вона народжується для того, щоб зробити певний вибір у своєму житті і тому повинна прагнути духовної краси, досконалості. Хоч в якому б середовищі перебувала людина, вона має бути духовно чистою. Це заклик підніматися вгору – до світла, досконалості, духовного багатства
3. Підтекст твору (прихований зміст) – показано безмежний людський егоїзм, який є насправді страшним злом. Людина завжди має пам’ятати, що за будь-яких обставин вона несе відповідальність за добрі або погані вчинки.
4. Художні образи новели: Будда - Бог, дає життя, вершить суд, карає, дає можливість виправитись, надає допомогу, неземне створіння.
Тільки за одну добру справу Будда хоче полегшити долю грішника.
Кандата– людина, яка вчинила багато злочинів: убивав, грабував, підпалював, але все ж на його рахунку знайшлась одна добра справа: він врятував павучка. Потрапивши в Пекло, Кандата неймовірно страждає і прагне потрапити до Раю завдяки павутинці, яку спустив Будда. Але герой залишився безмежним егоїстом, він немає співчуття до інших грішників. Через алегоричний образ Кандати виражено повчання: «егоїзм губить людину».