Мігель де Сервантес Сааведра . «Дон Кіхот». Історія створення. Зв’язок із лицарськими романами, пародійний характер. Особливості сюжету, композиції твору

Тема. Мігель де Сервантес Сааведра . «Дон Кіхот». Історія створення. Зв’язок із лицарськими романами, пародійний характер. Особливості сюжету, композиції твору
Сьогодні ми будемо говорити про роман «Дон Кіхот» та його автора — Мігеля де Сервантеса Сааведра.
Вивчення нового матеріалу
◊   Народився 29 вересня 1547 р. в місті Алькала-де-Енарес в родині збіднілого ідальго (дворянина). Батько мій був лікарем, але не мав роботи. Наша сім’я часто переїжджала з міста у місто, але батьки завжди дбали про те, щоб усі діти у нашій сім’ї (а нас було семеро) здобули освіту.
◊  Навчався у Вальядоліді, а потім вступив на службу до кардинала Аквавіви у Мадриді. Коли кардинал поїхав до Італії, я супроводжував його. П’ять років я провів у Римі, вивчаючи італійську мову, ознайомлюючись з культурою італійського Відродження.
◊  1571 року я вступив до лав іспанської армії і брав участь у знаменитій морській битві з турецьким флотом під Лепанто. На батьківщину я вирішив повернутися після важкого поранення в груди та ліву руку, яка назавжди залишилася нерухомою.
Це були дуже нелегкі часи для мене та мого брата Родріго.                                                   У 1575 році на галері «Сонце» ми відпливли до Іспанії, але були захоплені у полон алжирським правителем Гасан-пашею. Рекомендаційні листи, що знайшли при нас, увели в оману піратів: вони подумали, що мають справу з членами багатої та знатної сім’ї, отже, почали вимагати великий викуп. Нашій родині було не просто зібрати потрібну суму. Коли надійшла перша частина грошей, я наполіг на тому, щоб першим визволили мого брата. Згодом був викуплений і я. А допомогли мені пережити ці 5 років у полоні мій брат, віра у визволення та сила духу.
Повернувшись до Іспанії, він ледве знайшов роботу збирача податків. Не маючи досвіду такої роботи та будучи від природи людиною доброю та наївною, він ускочив у халепу: його звинуватили в казнокрадстві. Це було неправдою, але все ж він  опинився у в’язниці.
Звичайно, я був страшенно засмучений. Але моє буденне життя, сповнене клопотів та принизливої бідності, теж не приваблювало мене. А одного разу у в’язниці мені примарився образ кумедного довготелесого вершника на ледве живій шкапі. Так з’явився задум роману «Премудрий Дон Кіхот з Ламанчі». У в’язниці я і працював над цим твором. Нарешті я міг трохи відпочити та присвятити свій час улюбленій справі.
Цікаві факти з життя письменника та його знаменитої книги
•   У 2002 році, підбиваючи підсумки минулого тисячоліття, Нобелівський комітет зібрав авторитетне журі, до складу якого увійшли 100 відомих письменників з 54 країн світу. їх попросили визначати найкращий твір світової літератури. «Книгою усіх часів і народів» був названий «Дон Кіхот» Сервантеса.
•   Сучасні дослідники припускають, що прототип Дон Кіхота існував насправді: це був родич дружини Сервантеса Алонсо Кіхада, житель Еківіаса, про якого було відомо, що він був великим прихильником рицарських романів і з часом став августинським монахом.
•   Розповідають таку історію: одного разу іспанський король Філіпп III побачив з балкона палацу студента, що читав на ходу книгу та голосно сміявся; король вирішив, що студент або з’їхав з глузду, або читає «Дон Кіхота». Слуги з’ясували це і переконались, що студент і справді читав роман Сервантеса.
•   В Іспанії існує будинок-музей Дульсінеї, розташований у містечку Тобосо під Мадридом. Створюючи його, місцева влада віддячила Сервантесу, який, сам того не знаючи, врятував їх місто від безжального артилерійського обстрілу. Відбулося це на початку XIX ст., коли наполеонівська армія опинилися на території Іспанії. Військо французького генерала Дюрона підійшло до Тобосо і підготувалося до штурму. Артилеристи зарядили пушки, однак команда «вогонь» так і не прозвучала. Коли генералу Дюпону доповіли, що перед ним те саме Тобосо, де жила кохана Дон Кіхота, він відмовився від обстрілу, не побажавши увійти в історію як воєначальник, що зруйнував рідне місто великої літературної героїні.
Історія створення роману
Робота над романом «Премудрий ідальго Дон Кіхот з Ламанчі» розпочалася ще під час перебування Сервантеса у в’язниці. Перший том роману вийшов друком у 1605 році. Він мав величезний успіх, про що свідчить шість (!) видань книги лише за один рік. Щоправда, це не полегшило життя автора книги: до кінця свого життя він так і не звільнився від бідності.
◊   Історія створення роману
Роман був опублікований в двох томах.
Перший вийшов в 1605 році. За рік до смерті Сервантес написав другу частину роману про Дон Кіхота-  в 1615 році. Роман замислювався як пародія на лицарські романи. Згодом переведений на всі європейські мови, цей роман понині є однією з найпопулярніших книг, а у 2002 році визнаний кращим романом у світовій літературі.
Стимулом до створення книги послужив роман «Інтерлюдії романсів», що висміює фермера, який зійшов з розуму після прочитання безлічі лицарських романів. Бідний фермер кинув свою дружину і став поневірятися по білому світу — що, в свою чергу, зробив і герой роману Сервантеса (за винятком того, що Дон Кіхот не був одружений).
Цей сюжет був з підтекстом: точно так само вчинив і Лопе де Вега, після написання своїх численних автобіографічних любовних творів покинув сім’ю і відправився у флот Непереможної Армади. Відомий інтерес Сервантеса до балад. І причини для глузування над літературним конкурентом у нього явно були: п’єси Лопе де Вега були популярніші творів самого Сервантеса. Вивести під маскою літературного персонажа свого ворога і вдосталь насміятися над ним — прийом відомий. Одним з аргументів на користь цієї гіпотези є те, що Дон Кіхот, хоч і видається затятим шанувальником рицарських романів, в першій редакції розповідав про свої любовні пригоди.
КОМПОЗИЦІЯ ТВОРУ:  Роман складається з двох частин
Перша «Хитромудрий ідальго Дон Кіхот з Ламанчі», опублікована в 1605 році;
і друга «Друга частина геніального лицаря Дон Кіхот з Ламанчі», опублікована в 1615, щоб відновити добре ім’я письменника. Справа в тому, що в 1614 році була опублікована друга частина Дон Кіхота, написана якимсь Авельянедой (це був псевдонім самозванця.
Його справжня особистість досі не встановлена). Роман Авельянеди носив пародійний характер і різкі випади проти Сервантеса.
У другій, цієї частини, Сервантес дає Авельянеда відсіч.
На початку другої частини Сервантес в «Присвяті графу Лемоскому» згадує про підробленого Дон Кіхота. Також він наприкінці роману назвав Авельянеди «брехливим торседільясскім писакою» і писав, що Авельянеда «не має права перетягувати його кістки (тобто, кістки Дон Кіхота) в Стару Кастилію» (наприкінці підробленого «Дон Кіхота» обіцялося розповісти про пригоди Дон Кіхота і Санчо Панси в Старій Кастилії).
Цікаво!
•   «Дон Кіхот» за кількістю мов, якими він був перекладений, поступається лише Біблії.
•   Роман був задуманий як пародія на середньовічні рицарські романи.
•   У творі 660 персонажів.
•   У центрі роману — подорож ідальго Дон Кіхота разом зі зброєносцем Санчо Пансою Іспанією XVI століття з метою захисту всіх бідних та знедолених.
Словникова робота
Роман — це великий за обсягом епічний твір,в якому широко охоплені життєві події, глибоко розкривається історія формування характерів багатьох персонажів.
Читання першого розділу роману (I частини)
📷📷
Узагальнення та систематизація вивченого
«Хитромудрий іда́льго Дон Кіхо́т з Лама́нчі» — роман іспанського письменника Мігеля де Сервантеса Сааведри про пригоди однойменного героя.
Домашнє завдання – робота за текстом, вміти аналізувати, переказувати (опрацювати ст. 185-201)
Творчість Сервантеса належить до доби:

Роман «Дон Кіхот» був задуманий як пародія на…

Як Дон Кіхот називав свою даму серця?

Хто висвятив Дон Кіхота в рицарі?

Вкажіть, на якому портеті зображено Сервантеса?
